Десять матеріалів команди ІА Дивись.info, які варто прочитати до кінця року

Нижче — підбірка текстів, розмов та досліджень, котрі, на нашу думку, будуть вам цікавими.

Ущільнення центру, логістичні торгівельні шляхи: що чекає на Львів у майбутньому

Коли почалась повномасштабна війна, Львів став своєрідним гуманітарним центром. Містом, у якому, за офіційними даними, почали своє життя наново понад 150 тисяч переселенців із окупованих Росією територій чи з тих, де ведуться активні бойові дії. З тих пір Львів продовжує розвиватися.

А в якому архітектурному напрямку — про це на Forum west «Нерухомість/рітейл» у січні 2024 року говорив головний архітектор міста Антон Коломєйцев.

Більше — тут.

Як розмовляти із дітьми про війну та пояснювати, що відбувається

У часи повномасштабного російського вторгнення в Україну найвразливішими залишаються діти, які важко оговтуються після атак окупантів та жахів війни, свідками яких вони стають. Батькам варто навчитись правильно комунікувати із дітьми про ці події.

Насамперед потрібно розуміти: перед тим, як починати схожі розмови, потрібно оговтатись самому. Тобто не нервувати, не панікувати, бути зібраним та спокійним.

Детальніше — у колонці психологині Олени Жабіної дивись тут.

Нематеріальна культурна спадщина: чим особливий «городоцький шов» зі Львівщини

«Городоцький шов» (або стіб) – це техніка вишивки, яка була найбільш поширеною у Городоцькому районі Львівської області в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Сьогодні його там поступово відроджують та прагнуть зберегти локальну особливість.

У липні 2024 року цю техніку вишивання внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України разом з традицією створення бойківської писанки булавкою, культурою споживання засипаної капусти та традицією дзвонарства у Львові.

Про «городоцький шов» журналістка ІА Дивись.info дізнавалася у Тетяни Куцир – кандидатки мистецтвознавства, наукової співробітниці відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України.

Детальніше за цим покликанням.

«Ми нічого не продаємо Україні, а даруємо»: волонтер з Ірландії, який приганяє «швидкі» на фронт  

Уповноважений представник з питань дипломатичних зв'язків з США підполковник Об’єднаної ради українського та зарубіжного козацтва імені гетьмана Олександра Левандо - Міхол О'Гьорлі одружений з українкою, разом з двома своїми дітьми вони проживають в Ірландії. Як тільки сім'я дізналися про повномасштабне вторгнення росіян в Україну, відразу почала займатися волонтерством.

ІА Дивись.info запитала в Міхола про його діяльність та стимул допомагати Україні.

Він став добровольцем Збройних сил України після 24 лютого 2022 року, а ще 2014 року очолив Міжнародний фонд, який підтримує оборону та безпеку України.

Уся розмова — за цим покликанням.

Не завжди має бути тихо: стереотипи про бібліотеки та зміни під час війни

Всеукраїнський день бібліотек святкують наприкінці вересня. Це свято на офіційному рівні затвердили ще 1998 року. З того часу бібліотеки змінилися. Зокрема, у Львові вже два роки діє єдина мережа з 49 публічних бібліотек – Львівська муніципальна бібліотека.

Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалася п’ятьма працівниками Львівської муніципальної бібліотеки (ЛМБ) – заступницею директора Наталією Бібікою, завідувачкою медіатекою «Мультиплекс» Ларисою Муращик, завідувачкою бібліотеки №22 Мар’яною Музичко та проєктною менеджеркою Катериною Алексєєнко.

Вони поділилися власними думками про роль бібліотек, розповіли стереотипи, що з ними пов’язані, яким чином їх можна спростувати та те, як ці заклади змінилися під час війни.

Детальніше дивись тут.

«Ось тобі моя рука — пройдемо цей шлях разом»: ветеран, який позбувся алкозалежності, допомагає іншим

Владислав Кондратенко — ветеран, громадський діяч, а також чоловік та батько. Упродовж тринадцяти років він жив із алкогольною залежністю, а нині готовий допомагати кожному, хто перебуває у схожому стані, побороти пиятику назавжди.

ІА Дивись.info чоловік розповів, що насамперед у цьому питанні варто самому усвідомити, що ти перебуваєш на дні, тоді ж є від чого відштовхуватись.

Уся розмова — тут.

Чотири види та три рівні, або Чого ми не знаємо про насильство щодо жінок

Нині близько двох мільйонів людей у всьому світі потерпають від кривдників і левова частка випадків, а саме 80%, стосуються насильства чоловіків щодо жінок, а щороку через це гинуть 600 українок, повідомили в Офісі Уповноваженого з прав людини.

Які види насильства існують, на що варто звертати увагу та на яке покарання заслуговують кривдники — у матеріал ІА Дивись.info.

Детальніше — тут.

Як скоротити дистанцію між суспільством та військовими

На Х Львівському медіафорумі у травні цього року відбулася розмова «Як обговорювати поляризаційний досвід, щоб зблизити нас, а не розлучити». У ній взяли участь військова, журналістка та письменниця, яка пережила полон, Валерія Суботіна (позивний «Нава») та медіаменеджерка, продюсерка токшоу «Новий відлік» на «Суспільному», лауреатка премії імені Георгія Гонгадзе Тетяна Трощинська.

ІА Дивись. info відвідала подію та занотувала голові тези із цієї розмови. У розмові актуалізували питання про те, як скоротити сьогодні дистанцію між цивільними та військовими, зокрема тими, хто звільнився з полону, а також — як висвітлювати досвіди війни в медіа.

Головне з дискусії — за цим покликанням.

Нові виплати для підтримки українців: хто і як їх може оформити

За останні тижні в Україні запустили три нові програми фінансової підтримки, якими можуть скористатися різні верстви населення. Серед нових ініціатив діють «Зимова єПідтримка», «Тепла зима» та «єКнига».

Журналіст ІА Дивись.info розповідає, як оформити ці виплати та на що їх можна витрачати.

Більше — за цим покликанням.

Як у Львові святкували Різдво 100 років тому: традиції, обряди та значення

Колядування на «Рідну школу», викурювання худоби та запалювання воскових свічок на ялинці — традиції, які були притаманні Різдву у Львові 100 років тому.

Журналістка ІА Дивись.іnfo поспілкувалася з Наталією Тихолоз — українською літературознавицею, франкознавицею; директоркою Інституту франкознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, яка досліджує історію та символіку Різдва.

Науковиця розповіла про те, як святкували та яке значення мало Різдво для львів'ян і мешканців області на початку ХХ століття.

Більше — тут.

Дякуємо за те, що були з нами. Нехай прийдешній рік буде спокійним.

З любов'ю
Команда ІА Дивись.info