Стефан Банах – геніальний математик без вищої освіти
Банаха називають генієм математики. Не маючи закінченої вищої освіти, він був провідним математиком.
Банаха називають генієм математики. Не маючи закінченої вищої освіти, він був провідним математиком, деканом фізико-математичного факультету Львівського університету та отримав найвищі наукові звання.
Народився Стефан Банах 30 березня 1892 року в Кракові. Спочатку хлопець закінчив народну школу, а потім став учнем гімназії в Кракові. Після закінчення гімназії допомога із боку батька для молодої людини закінчилася. Він виїхав на навчання до Львова без фінансової підтримки і повинний був сам заробляти на навчання.
Життя Стефана круто змінилося навесні 1916 року, після випадкової зустрічі з Хуго Штейнхаусом, відомим математиком.
Був вечір. Прогулюючись вуличками давнього Кракова, Штейнхаус побачив двох молодих людей і почув слова: «міра Лебега», що математика його рівня відразу зацікавило. Молодими людьми виявилися Стефан Банах і Отто Нікодим, теж майбутній відомий математик, який жив і працював у Львові. У своїх спогадах Хуго Штейнхаус стверджував, що «найбільшим відкриттям його життя став Стефан Банах».
З 1922 року Стефан Банах розпочинає працювати у Львівському університеті. Таким чином, університет, беручи до уваги особливий талант і наукову цінність робіт, присвоює Банаху найвищі наукові ступені. Банах стає четвертим професором математики на математико-природничому факультеті, де, крім Хуго Штейнхауса, викладали Є.Жилинський і С.Рузевич.
У середовищі львівських математиків стало популярним зустрічатись і дискутувати в неформальному середовищі. Місцем таких зустрічей стала Шкоцька кав’ярня, а найцікавіші витяги і формулювання цих дискусій записувались у Шотландську книгу — збірник математичних проблем. Стефан Банах записав у цю книгу 14 проблем та ще 11 — разом зі Станіславом Мазуром і Станіславом Улямом.
Банах був єдиним поляком, який став деканом фізико-математичного факультету у 1940 році. Факультет був створений після переформатування структури довоєнного Львівського університету. До війни він разом з природничим був частиною одного математико-природничого факультету.
Такою посадою Стефан Банах завдячував своєму походженню — «з народу»: Банах був позашлюбним сином неписьменної служниці і військового, який виховувався в родині пралі. Математичний геній став професором, не маючи закінченої вищої освіти, любив футбол, що вважався «плебейським» видом спорту, не переймався відсутністю добрих манер, витрачав більше, ніж заробляв, любив випити і завжди віддавав перевагу кав`ярням, на відміну від нудних університетських кафедр. Окрім цього, радянська влада оцінила певну аполітичність Банаха у міжвоєнний період. Його добре знали в СРСР як геніального математика, для багатьох він був легендою.
Величезний ентузіазм і захоплення радянських математиків викликала його праця «Теорії операцій», і, зрештою, діяльність цілої Львівської математичної школи дуже вплинула на розвиток радянської науки. У період радянської окупації делегація математиків на чолі з Сергієм Соболєвим і Павлом Алєксандровим відвідали Львів, познайомились зі Стефаном Банахом, відвідали «Шкоцьку», залишили записи у «Шкоцькому зошиті». А потім була поїздка Банаха до Москви, переклад його праць російською і досить плідна співпраця з московськими математиками.
1940 року Стефан Банах був депутатом Львівської міської ради. Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.
Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.
Останні роки Стефан Банах жив у будинку Рідлів на вулиці Двєрніцького, нині вулиця Свєнціцького, 12.
Читайте також: Нобелівські лавреати 2021
У січні 1944 року в Стефана Банаха діагностували рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рідлів (пол. Riedl) на Личаківському цвинтарі, поле №1а.
1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова, а у 1992 року на корпусі Львівського національного університету ім. Івана Франка, на вул. Грушевського, 4, встановлено меморіальну таблицю.
Коментарі