У Львові оцифруюють твори композитора Станіслава Людкевича

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міськради.

Там розповіли, що тривалий час доступ до фондів був обмежений. Так, стан рукописів Людкевича із фондів музею, псується з плином часу – особливо вицвітають автографи, писані олівцем самим композитором.

Зокрема директора музею Михайла Кобрина знаголосила, що її команда має ціль до 2029 року, а саме до 150-ліття композитора, оцифрувати і видати всю нотну стадщину Станіслава Людкевича.

За словами музею, перший том видання, що побачить світ цієї осені, міститиме твори для симфонічного оркестру, створені в період радянської окупаційної влади 1940-1970 рр., адже вони залишаються найбільше недооціненими музичною спільнотою. На думку працівників музею, в творах радянського періоду композитор «зашифрував» україноцентричний зміст.

До першого тому новітнього видання творів композитора ввійдуть Симфонієта і чотири симфонічні поеми – «Пісня юнаків», «Наше море», «Наші гори» («Голоси Карпат»), «Танець кістяків». Окремі твори реконструйовані вперше: Симфонієта досі жодного разу не прозвучала повністю: за радянських часів одна з частин твору – Скерцо не виконувалася, зокрема, через використання цитати української жартівливої пісні.

Крім того, в музеї зазначили, що невдовзі, 15 жовтня, відбудеться презентаціїя проєкту «Людкевич. Спадщина», у Львівській національній філармонії імені М. Скорика. Під час події також прозвучать композиції митця.

Такий проєкт розпочався з ініціативи музею та за підтримки Українського культурного фонду.

Довідка

Станіслав Людкевич - відомий український композитор, фольклорист та доктор музикознавства. Був один з перших музикантів-професіоналів на Галичині, фундатор провідних музичних жанрів (наприклад, симфонічного та інструментального).

Композитор народився в місті Ярославі. Початкову освіту здобув у місцевій гімназії, де розпочав співати та спробував себе як композитор і керівник хору. Ще в гімназійні роки він опановує теорію музики, сольфеджіо, грає на фортепіано Гайдна і Моцарта. У цей час він створив близько трьох десятків музичних творів.

Протягом 1897-1901 роки Людкевич навчається у Львівському університеті, на філології.

Організовував перший український симфонічний оркестр при Музичному товаристві  ім. Миколи Лисенка. Пропозицію композитора створити у Львові Інститут церковної музики підтримав митрополит Андрей Шептицький. Водночас співпрацював із хорами «Бандурист», «Сурма», «Боян», редагував музичні твори, видавав навчальні посібники.

Людкевич вмів поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. У 1928 року він написав «Стрілецьку рапсодію», засновану на популярних стрілецьких піснях. Згодом її перейменували у «Галицьку рапсодію».