Іван Федорович: про українського першодрукаря, на честь якого перейменували вулицю у Львові

ІА Дивись.info започаткувала проєкт «Декомунізація Львова», аби розповідати містянам про видатних українців, на честь яких перейменували вулиці, що колись носили радянські назви.

Отож, сьогодні оповідаємо про Івана Федоровича, якого вважають першодрукарем, а відтак – засновником видавничої справи в Україні.

Головні факти про життя Івана Федоровича до переїзду в Україну

• Народився близько 1525 року. Точне місце його народження невідоме. Є припущення, що це може бути українсько-білоруське пограниччя або ж територія сучасного Вілейського району (Білорусь). За іншими гіпотезами, Іван Федорович, міг народитися у на території Великого князівства Московського.
• У 1532 році навчався в Ягеллонському університеті, що у Кракові. Зокрема, в навчальному закладі зберігся до сьогодні запис його імені в «промоційній книзі».

• До 1553 року був дияконом у московській церкві Миколи Гостунського.
• Приблизно у 1550 роках він долучився до створення друкарні у Москві, де послуговувалися зразками книжок, що виходили в Італії та Греції на той час.
• Друкарську справу розпочав приблизно у 1552 році. Тоді до Москви привезли зі західноруських земель друкарський верстат та літери.
• У 1564 році Іван Федорович  разом з Петром Мстиславицем надрукували у московській друкарні книжку «Апостол». Після цього вони створили ще кілька літургійних церковнослов'янських книг.
• Існують відомості, що після відкриття друкарні Федорович мав конфлікти з переписувачами книг, бо його діяльність склала неабияку конкуренцію ним. Так, московська друкарня була спалена, ймовірно, за сприянням місцевого духовенства. Після цього Іван Федорович виїхав з Московії.
• Приблизно у 1566 році він опинився у Заблудові (Польща). Саме тут він змінює своє прізвище з Федорова на Федоровича. Крім того, в цьому місті він разом з Петром Мстиславцем закладають друкарню.
• У 1568 році видав «Заблудівське Євангеліє», згодом «Псалтир» та «Часословець».

Видавав книжки у Львові та Острозі

У 1572 році Іван Федорович переїхав до Львова. Тут він розвинув друкарню. Протягом 1573–1574 років  працював над виданням «Апостола» у монастирі св. Онуфрія. У цій книзі міститься післямова Федоровича, де він написав про свою друкарську діяльність у Москві та Заблудові, а також про те, як опинився у Львові.

«…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але з ласки Божої я до богоспасенного міста, що називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб боговдохновенні догмати поширювати»,

– зазначав Іван Федорович.

У Львові виходить «Апостол» (або «Діяння та послання апостольські») накладом у майже 1200 примірників, що було досить багато на той час. У 1574 році він надрукував першу українську граматику — «Буквар». 

У 1575 році Федоровича призначили головою Дерманського монастиря на службу до воєводи Київського, князя Костянтина Василя Острозького. В Острозі він також започаткував друкарню, де 12 липня 1580 року надрукував «Острозьку Біблію». Книжка вийшла двома накладами з післямовою Федоровича. Цікаво, що над створенням «Островської Біблії» йому також допомагав його син палітурник Іван Друкаревич.

У 1581 році друкар видав свою останню книжку — «Хронологію» Андрія Римші. Після цього він повернувся до Львова. Водночас тоді друкарня, яку він заснував, перейшла у власність Львівського Успенського Братства.

Відомо, що за свою видавничу діяльність Федорович першим опублікував одні з найдавніших писемних старослов'янських пам’яток: болгарське «Сказаніє о письменах» Чорноризця Храбра (початок X століття) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

Іван Федорович, крім друкування книжок, також займався ливарним ремеслом, зокрема виготовляв гармати для королівського війська. Так, в останні роки життя їздив до Відня та Кракова, щоб презентувати імператору Рудольфу II Габсбургу свій винахід – багатоствольну гармату.

Не стало першодрукаря 15 грудня 1585 року у Львові. У 2014 році його рештки урочисто перепоховали у стінах храму Св. Онуфрія, де його, ймовірно, поховали після смерті.

26 листопада 1977 року на вулиці Підвальній, 13 встановили пам'ятник Івану Федоровичу до «400-ліття книгодрукування на українських землях». До сьогодні біля пам'ятника продають букіністичні книжки.

До речі, першою друкованою книгою українського автора стала «Прогностична оцінка поточного 1483 року» від Юрія Дрогобича із Львівщини. Це відбулось у Римі.

Як з’явилася вулиця імені Івана Федоровича у Львові

Вулиця імені Івана Федоровича розташована в центрі Львова біля площі Ринок. Раніше вона була поділена на декілька вулиць: Руська бічна, Домініканська бічна, Жидівка. Згодом у 1871 році ці вулиці об’єднали в одну – вулицю Бляхарську.

 У 1949 році назву змінили на імені Івана Федорова. Це сталося з нагоди 375-ліття від видання друкарем першої книги – «Апостола». 1 лютого 2024 року робоча група з деколонізації і перейменування вулиць міста вирішила змінити назву Івана Федорова на Івана Федоровича, а 8 лютого це рішення прийняли депутати на засіданні міської ради.

«Щодо прізвища Федоров, то російська пропаганда довший час навмисне використовувала легенду про Федорова, що він приїхав з Москви до Львова та привіз сюди традицію книгодрукування. Хоча насправді це не так. І таким чином ми руйнуємо ще один зі стереотипів та повертаємо написання цього прізвища так, як воно прописувалося в документах. Для цього було опрацьовано багато архівних документів, ми маємо відповідні експертні висновки», – пояснив про перейменування перший заступник міського голови Львова, керівник робочої групи з перейменування вулиць, названих іменами російських діячів Андрій Москаленко.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.