«Не хотів би, щоб мої діти жили на роботі»: Вальдемар Надіжко про акушерство, партнерські пологи та міфи про вагітність

В інтерв'ю ІА Дивись.info акушер-гінеколог та завідувач нового пологового відділення у Львові на вулиці Пилипа Орлика розповів про свій досвід.

— Саме місце зустрічі вимагає такого питання: чому Ви більше не працюєте у пологовому на вулиці Мечникова (нині — лікарня Святої Анни - Ред.)?

Тому що я працюю тут. Коли створювали нове пологове відділення у лікарні Святого Миколая, то запрошували лікарів акушер-гінекологів і я став одним із них. Тут завідую пологовим відділенням.

— Ви, мабуть, є одним із найпулярніших лікарів акушер-гінекологів у Львові. Як думаєте, чому так?

У Львові є багато дійсно хороших лікарів акушер-гінекологів, тому не буду стверджувати, що я один із найпопулярніших. Кожен лікар за час своєї роботи працює із пацієнтами. Тому якщо останні знову звертаються до того ж фахівця, це свідчить про певні речі. Я, напевно, не дам конкретної відповіді на це запитання.

— Скільки приблизно пологів ви прийняли за життя?

Я працюю в практичному акушерстві понад 20 років, тому я навмисно не рахував. Але можу сказати, що йдеться про тисячі пологів.

Загалом відбулося багато змін за ці 20 років і вони є досить суттєвими, в кращу сторону

— Здебільшого ідеться про які пологи: з епідуралкою, кесарів розтин, звичайні?

Кожен акушер-гінеколог працює з усім спектром, зокрема, із кесарським розтином, з епідуралкою і без неї. Я починав працювати в акушерстві ще за тих часів, коли це все було не настільки доброзичливим до жінок, якщо можна так сказати: тоді дуже мало практикували застосування епідуралки під час пологів. Не було також партнерських. Тобто (йдеться про - ред.) акушерство до того періоду, коли воно стало правдиво гуманним і правдиво позитивно налаштованим.

Нині ми можемо проводити епідуральне знечулення за бажанням жінки. Тут більш ніж 90% пологів проходять саме так. У нас немає жодних застережень щодо перебування чоловіка чи когось із родичів біля пацієнтки. Ми не лімітуємо це у часі.

Загалом відбулося багато змін за ці 20 років і вони є досить суттєвими, в кращу сторону.

Я не впевнений, чи хотів би, аби мої діти працювали саме в акушерстві

— Знаю, що на вибір Вашої професії вплинуло те, чим займався батько. Маєте двох синів. Читала, що раніше вони не хотіли йти цим шляхом. Зараз щось змінилося?

Для мене це болюча тема. Я рівнявся на батька і мав сподівання, що, можливо і діти оберуть такий шлях. Старший син не пішов у медицину, а навчається у Львівському університеті, молодший - ще школяр. Можливо, він все ж таки зважиться піти у медицину.

Якщо бути відвертим, я не впевнений, чи хотів би, аби мої діти працювали саме в акушерстві. В медицині так, але не в акушерстві. Тому що це доволі виснажлива робота. Можливо, те, що старший не обрав шлях медицини, це також пов'язано із цим. Якщо ти працюєш лікарем, ти мусиш віддаватись цій роботі. Напевно важко працювати в медицині пів на пів. Формально ти будеш лікарем, але так, щоби бути хорошим медиком, ти не можеш віддаватись роботі напів. Медицина — дуже специфічна сфера, коли ти працюєш із людьми, коли вони очікуюють від тебе допомоги, робота займає майже весь час: вихідні, ночі, свята. Мабуть, тому діти не хочуть йти цим шляхом.

Я теж би не хотів, аби мої діти «жили на роботі». Можливо, вони оберуть інший професійний шлях, який даватиме їм більше часу.

В акушерстві немає якихось посередніх емоцій: або крайній позитив або вкрай негативні емоції

— У цій професії найважчим є саме графік чи... є ще щось?

Якщо ти правдиво любиш свою роботу, тоді ти отримуєш задоволення. Наша робота в акушерстві є надзвичайно складною фізично, тому що важко працювати в режимі нон-стоп день-ніч, це фізично виснажує. Також акушерство є досить полярним у плані емоцій: з одного боку, якщо все гаразд, в акушерстві - шалений позитив. Та не слід забувати, що є складні випадки, коли емоції вже зовсім в іншій стороні.

В акушерстві немає якихось посередніх емоцій: або крайній позитив або вкрай негатив. У порівнянні з іншими напрямками медицини, думаю, що в акушерстві позитиву є набагато більше, бо кожного дня ти бачиш, як народжується нове життя - це класно.

Родзал - це містичне місце. Сюди заходить одна людина, а виходять двоє.

— Ваша дружина народжувала з Вами, але не як з лікарем. Чому?

Серед медиків є таке упередження, що не можна лікувати своїх близьких людей. Лікування та прийняття пологів — процес, який з боку лікаря має бути під контролем, себто з «холодним розумом». Коли ти лікуєш чи приймаєш пологи у когось зі своїх близьких, все ж домінують емоції, у такому випадку ти можеш припуститись помилки. Тому серед лікарів прийнято не займатись лікуванням своїх близьких.

Зазвичай ми просимо когось зі своїх товаришів, кому ми довіряємо, заопікуватись чи пологами, чи оперативним втручанням. Ми стоїмо збоку.

Я брав участь в пологах (своєї дружини - ред.) як партнер. Не як лікар акушер-гінеколог. То був шалений вир емоцій і, відповідно, тоді я не зміг би ухвалювати якихось важливих рішень, якби такі були необхідними, адже вони не були би прагматичними.

Чоловік має сказати добре слово, дати попити води, пошкрябати за вушком

— Чим є класними саме партнерські пологи?

Я можу порівняти. Коли я починав працювати в акушерстві, партнерські пологи були відомими лише з фільмів чи книжок. Тоді в пологову залу для чоловіка було потрапити зась. Найбільше, що він міг зробити, то ходити під вікнами пологового залу, а якщо росли дерева, то декотрі вилазили на них і зазирали.

Зараз є всі умови для того, щоби проводити партнерські пологи. У нас практично всі є такими.

Завданням чоловіка під час цього процесу є виключно емоційна та психологічна підтримка своєї дружини. Він не мусить володіти навичками медичної допомоги, не повинен бути фахівцем. Його завданням є лише емоційна підтримка. Крапка.

Чоловік має сказати добре слово, дати попити води, пошкрябати за вушком. Чому найкращим варіантом під час пологів є саме чоловік, а не мама чи сестра, наприклад? Бо чоловік — це людина, з якою жінка живе більшу частину свого життя. Це людина, яка найкраще знає емоції та розуміє свою дружину. Людина, яка може максимально забезпечити ось цей емоційний комфорт в процесі пологів.

Чому для чоловіка важливі партнерські пологи? Бо, коли ти присутній в той момент, коли народжується твоя дитина, ці емоції неможливо пережити за інших обставин. Це шалений позитив, який ти можеш відчути.

У партнерських пологах, напевно, немає нічого негативного чи сумнівного, а це навпаки згусток позитиву. Я завжди наполегливо раджу жінкам практикувати партнерські пологи за участі чоловіка.

— Як ставитесь до доул (помічниця, яка надає інформаційну, побутову і емоційну підтримку на різних етапах підготовки до пологів, в пологах і в післяпологовий період - ред.)?

Не скажу, що за підтримки доул проходить якась велика кількість пологів. Але періодично вони є.

Я більше є прихильником пологів за участі чоловіка. Це ідеальний варіант.

— Що для вас означають природні пологи?

Це пологи із мінімалізацією втручань. Зазвичай вони краще перебігають, але не варто кидатися у крайнощі. Якщо йдуть пологи і вони нормальні, однак виникає певна ситуація, яка потребує корекції, потрібно розуміти, що природні пологи — це добре, але важливим є кінцевий результат — здорова дитина і здорова мама. Це ті пріоритети, на які скерована наша робота.

— Чи скасовує епідуралка природність пологів?

Навпаки. Епідуралка дозволяє провести їх природнішим шляхом. Пологи — це болючий процес. У кожного є різний поріг чутливості, але казати, що жінку зовсім може не боліти, це неправда.

Епідуральне знеболення дозволяє зняти деструктивний фактор, тобто біль. Під час пологів, коли жінку не болить, вона може сконцентруватись на диханні, інших приємних речах, тому пологи проходять більш природньо.

Коли пологи проходять без знеболення, вона боїться, бо розуміє, що під час нової перейми знову заболить. Дуже часто спогади після пологів роками є закцентованими на цих відчуттях.

Якщо ми використовуємо епідуральне знечулення, від пологів справді можна дістати задоволення. тому що цей процес цілком природній, святковий, під час нього на світ з'являється дитина.

Тим паче епідуралка є річчю, котра використовується багато років у всьому світі. А якби це було би чимось небезпечним, про це вже би давним-давно написали і заборонили би її.

— Як ставитесь до пологів у воді та інших методів під час них (наприклад, затискати м'яч між ніг тощо)?

М'ячі - це класні аксесуари, які в пологах дозволяють зняти напругу, які полегшують перебіг пологів. Я вкрай позитивно до цього ставлюсь. У нас у кожному пологовому залі є фітбол, шведські стінки.

Пологи у воду — це окрема тема. Є багато різних теорій, стосовно пологів у воді чи, наприклад, на суходолі. Це так само, як говорити про те, що колись всі пересувались на конях, тоді навіщо зараз на машинах чи літаках. На все свій час.

Пологи з використанням душу у плані гігієни є кращим варіантом, ніж пологи у воді. У фільмах зазвичай це зображають так: є велика ванна, у якій плавають пелюстки троянд, і там народжує жінка. Але якщо хтось вже народжував, то розуміє, що в пологах є різні виділення. Відповідно, коли жінка народжує у ванній, а там пелюстки троянд поряд зі всім іншим, то воно не конче приємно.

Пологи у воді кожна пацієнтка може вибрати. Але я не є прихильником цього.

Домашні пологи є абсолютним злом. Принаймі зараз і на цьому етапі

— А як щодо пологів удома?

До пологів удома я ставлюсь вкрай негативно. Тому що багато жінок під час вагітності користуються інформацією, яку вони черпають із багатьох форумів чи інших джерел. Зазвичай вона є позитивною. І коли люди це читають, то думають, що це є правилом. Але чомусь ніхто не описує фатальні випадки, які стаються під час домашніх пологів. Із цим вже зіштовхуються медики. Коли жінку, яка народжувала вдома, доставляють до лікарні із кровотечею. Інколи час на транспортування пацієнтки обходиться занадто дорого.

Якщо розглядати пологи в контексті природності та фізіології, то очевидно є фізіологічним процесом, але не варто забувати, що пологи можуть мати ті чи інші ускладнення.

Якщо ускладнення відбуваються у межах лікувального закладу, то є можливість цьому зарадити. У всіх пологових поряд із родзалом є операційний блок у разі такої ситуації. Натомість такого немає вдома.

На мою думку, домашні пологи є абсолютним злом. Принаймі зараз і на цьому етапі. Це не є виправданим ризиком щодо життя жінки та дитини.

— Яка ситуація із народжуваністю: чи змінилося щось впродовж крайнього року?

Це радше питання до статистиків, ніж до акушер-гінекологів.

Ми відкрились торік у серпні. Минулого року пройшли 204 пологів. Станом на зараз відбулися 357. За кількістю ми бачимо позитивну динаміку, якщо говорити конкретно про наше відділення.

Якщо говорити про всю Україну, то не зможу відповісти. Ситуація є складною через вторгнення. Частина жінок репредуктивного віку виїхала за кордон, але частина зі Сходу країни переїхала на Захід. Тому цифри можуть бути різними.

Більше — у відеоформаті нижче. Там додатково обговорили питання щодо відпульсовування пуповини, максимальну кількість розтинів у породіллі під час пологів, плановий кесарський розтин та вузький таз у жінки при надії. А також поставили запитання від глядачів: