Як 5 квітня 1710 року уклали Конституцію Пилипа Орлика

Дизайн без назви - 2024-04-05T164731.910
Фрагмент Конституції Пилипа Орлика та його портрет. Колаж: ІА Дивись.info

Конституція Пилипа Орлика стала документом, який одним з перших у світі, закріплював ідеї демократії та містив розподіл влади на три гілки.

Сьогодні, 5 квітня, минають 314 років, відколи українські козаки уклали у місті Бендери ( тепер територія сучасної Молдови) Конституцію Пилипа Орлика. З цієї нагоди ІА Дивись.info  пропонує згадати цей день в історії України.

Першу Конституцію у світі упорядкували козаки

5 квітня 1710 року козаки запорозького війська з тогочасним гетьманом Пилипом Орликом  підписали договір, який отримав назву — «Конституція Пилипа Орлика» . Також її називають «Бендерською конституцією», оскільки її уклали в місті Бендери.

Конституція має декілька редакцій в повному та скороченому форматі, які написані латинською та староукраїнською мовами. Повна назва документу: «Договір та постановлення прав і вольностей Війська Запорозького  між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах».

Відомо, що Конституцію закріпили печаткою Війська Запорозького та присягою Пилипа Орлика, а так званим гарантом документа став король Швеції Карл ХІІ. У той час він шукав союзників у боротьбі проти проти Московії. 

Фрагменти з «Конституції Пилипа Орлика». Фото: cdiak.archives.gov.ua

«Конституція Пилипа Орлика» складається з преамбули (передмови — примітка  ред.) та 16 статей. У них вперше в Європі та світі написано про поділ влади на три гілки: законодавчувиконавчу та судову, який діє дотепер в демократичних державах. Таким чином, ця конституція одна із першим містила ідею демократії.

Згідно з документом, законодавча влада повинна належати Генеральній раді, саме вона виконувала роль парламенту в Гетьманщині. На Запорізькій січі така рада збиралася тричі на рік: на Різдво Христове, Великдень та Покрову:

«Тому-то тепер, на виборах гетьмана, призначаються одностайною ухвалою три сесії Генеральної ради, які повинні кожного року проводитися у гетьманській резиденції: перша - на Різдво Хрістове, друга - на Великдень і третя - на празник Покрови Пресвятої Богородиці. На ті сесії повинні прибути не лише полковники зі своєю старшиною і сотниками, не лише генеральні радники з усіх полків, але також посли від Війська Запорозького Низового для участі і дораджування; по одержанні універсалу від гетьмана вони зобов'язані бути присутніми і прибути точно у визначений час. І коли ясновельможний гетьман запропонує якісь питання для спільного розгляду, то всі вони повинні чесно й щиро, не дбаючи про жодний зиск - свій власний чи інших осіб, - відкинувши лихі заздрощі і мстиві намисли, давати слушні поради в такий спосіб, щоб не заподіяти тим ані урази честі гетьмана, ані шкоди справам Вітчизни, - нехай обминуть її лихо і згуба!» - пише в Конституції.

Представником виконавчої влади був гетьман та Генеральний старшина. У такому разі вони мали певні обмеження в повноваженнях. Наприклад, гетьман не міг самостійно вести зовнішню політику чи розпоряджатися на власний розсуд державною скарбницею.

Суд в Гетьманщині закріплювався  в Конституції як незалежний. Тому кожна людина мала гарантії відстояти свої права. 

Фрагмент з «Конституції Пилипа Орлика». Фото: cdiak.archives.gov.ua

У передмові до «Конституції Пилипа Орлика» міститься інформацію про українську історію. Крім того, тут запорожці доводять факт, що Росія ще на той час не має ніяких прав на українські території. 

Крім того, Конституція описувала й інші аспекти. Наприклад, закріплювала православ'я як основну релігію в козацькій державі. Це міститься у першому пункті, який стосувався питання віри. Він також передбачав відновлення автокефалії Української церкви.

«Оскільки поміж трьома богословськими чеснотами чільне місце належить вірі, - у цьому першому пункті годиться повести мову про святу православну віру східного обряду, якою войовничий козацький народ уперше й понині просвітився ще за панування хозарських каганів від апостольського Константинопольського престолу і яку й нині невідступно обстоює, бо ніколи жодною чужою релігією збаламучений не був», - зазначено в Конституції Пилипа Орлика.

Також в документі була заборона панщини на території України. Водночас в економічному плані тут вказувалося про звільнення дрібних торговців від сплати податків.

 До речі, 5 фактів про автора першої української Конституції Пилипа Орлика - можна прочитати тут.


ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: