Декомунізація Львова: вулиця, названа на честь винахідниці, яка працювала з першими комп'ютерами

У межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви».

Нинішня історія про Катерину Ющенку, яка на два роки випередила винайдення мови програмування Fortran.

Зруйнована історія родини

Майбутня кібернетикиня народилась 103 роки тому в Чигирині Черкаської області. Її батько, Логвин Рвачов, обіймав посаду вчителя історії та географії у місцевій школі. Родина була ученою. Її старший брат, Михайло, викладав фізику та математику; середній, Олексій, був фізиком та завідувачем кафедри; молодший, Володимир також мав хист до точних наук, а у 40 років очолив Інститут радіоелектроніки в Харкові, став професором математичної і теоретичної фізики Харківської політехніки, академіком НАН України. Окрім цього, сестра, Людмила, працювала вчителькою математики у одній із шкіл на Львівщині.

Коли дівчині було 17 років, її тата заарештували та звинуватили у націоналізмі. А все тому що напередодні чоловік провів своїм учням екскурсію місцями козацької слави та не викривлював історії України.

Читайте також: Як росіяни руйнували Запорізьку Січ, а Єкатіріна II поставила у її існуванні остаточну крапку

Тоді Катерина була студенткою першого курсу фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу», наступного дня її відрахували.

Мати дівчини намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі, втім їх спалили на очах, а додому вона також не повернулася. Жінку разом із чоловіком арештували на 10 років. Лише через 17 років подружжя реабілітували посмертно.

Жага навчатись

Наступного року після відрахування 18-річна Катерина наважилася продовжити навчання вже у Московському університеті. Її документи прийняли, втім студенці не надавали житла і ця спроба виявилась марною. Тоді дівчина зробила ще одну спробу — до Узбецького державного університету в Самарканді. І все вдалось. Паралельно юнка працювала на військовому підприємстві у Ташкенті, де виготовляли приціли для танкових гармат.

На Батьківщину дівчина повернулася через кілька років, коли закінчилась Друга світова війна. Спершу Катерина опинилась у Львівській області. Тут, у містечкові Стрий, вона вчителювала у місцевій школі. І викладала українську мову та літературу.

«Я не пропускала жодної лекцiї, читала i перечитувала пiдручники, розв’язувала всi задачi, якi були в пiдручниках i задачниках. I так було всi три роки… Але я завжди пам’ятала своїх батькiв i таку далеку вiд Самарканда Україну. Iнодi менi було особливо важко i я намагалася виразити свої почуття вiршами», – розповідала Катерина вже після того, як повернулася додому.

Через трохи у Львові відкрили філію теорії ймовірностей в Інституті математики. Катерина Ющенко погодилась на пропозицію тоді ще майбутнього академіка Бориса Гнєденкова, та почала науковий шлях. Тут жінка працювала чотири роки.

Під час дослідів у Львові Катерина Ющенко показала результати у галузі теорії ймовірності, довела теорему щодо законів багатовимірних стійких динамічних розподілів. Ці результати кандидатської дисертації були застосовані та стали класичними в квантовій механіці.

Створення мови програмування та доступ до перших комп'ютерів

У 31 жінка переїхала до Києва. Цього ж року здобула ступінь кандидата фізико-математичних наук. Катерина обіймала посаду завідувачки лабораторії «Методи обчислень та розрахунків», а згодом стала начальницею відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики.

Коли Катерині Ющенко було 43, вона почала завідувати відділом теорії програмування Інституту кібернетики. Тут вона написала перші програми для електронної-обчислювальної машини. Працювала у лабораторії із першими комп'ютерами. А згодом навіть створила міжнародну наукову школу теоретичного програмування.

У той же час, впродовж двох років, у Феофанії розробляли перший у Європі комп'ютер або ж малу електронну обчислювальну машину (МЕОМ). Подібний комп'ютер, який зберігав програми в своїй оперативній пам'яті, на той час був тільки у Великій Британії.

Постійна експлуатація МЕОМ розпочалася у грудні 1951 року.

Читайте також: З чого почалася ера новітніх комп'ютерів: історія Apple II

Наукова робота стала для жінки долею. Тут під час досліджень задач зовнішньої балістики та для розрахунків траєкторій балістичних та космічних ракет прибули інші вчені. Серед них був Олексій Ющенко. Пара закохалася та побралася. Вони мали трьох дітей.

У новій лабораторії Катерина почала займатися надскладними розрахунками для запуску першого супутника. Так, рік за роком, Катерина Ющенко досліджувала та застосовувала витончені прийоми програмування, а розрахунок однієї задачі виконувався поетапно.

Жінка розробила бібліотеку підпрограм підрахунку значень показникових, логарифмічних, тригонометричних та інших елементарних функцій. Вони поповнювались підпрограмами розв'язку задач обчислювальної математики — галузі математики, яка зародилася з появою комп'ютерів.

Читайте також: Жінки у науці: чого ми не знаємо про видатні досягнення дослідниць

Саме Катерині Ющенко належить ідея Адресної мови програмування, і її написанням вона займалася поза основної роботи – вечорами і без додаткових оплат. Її праця стала першою в світі алгоритмічною мовою. Найважливіше в ній – наявність опосередкованої адресації вищих рангів (Pointers є аналогом). За кордоном Pointers була винайдена лише у 1964 році і є найпотужнішим засобом у сучасних інформаційних технологіях.

Видатна кібернетикиня померла у серпні 2001 року, на 82-му році життя. Її могила є у Києві.

Читайте також: Як математик із Полтавщини став фундатором комп'ютерної графіки ще наприкінці XIX століття

Раніше ми розповідали про:

• Марка Красносельського — українського математика та засновника сучасного підходу до завдань нелінійного аналізу родом із Хмельниччини.
• Українську вчену Марину В'язовську, котра стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну премію з математики.
• уродженця Жовкви на Львівщині Любомира Романківа, без винаходу якого компанії Apple могло б не бути
• Геді Ламар — львів'янку за походженням, яка заснувала систему зв’язку, завдяки якій пристрої розпізнають Wi

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

P.S

Більше про декомунізацію та як вона проходить на Львівщині, читайте за цим посиланням.