«На небі зірка ясна засяяла»: про значення колядок для українців від давнини до сьогодні

ІА Дивись.info розпочала серію статей «Традиційні символи Різдва», у яких розповідає про головні атрибути свята. У попередньому матеріалі ми дізналися про символіку куті та які страви традиційно готують на Святвечір в Україні.

Цього разу з’ясуємо походження колядок, їх різновиди та значення для українців. Крім того, подаємо добірку текстів.

Звідки походять колядки та якими вони були з давніх-давен

Український етнограф Філарет Колесса у своїх дослідженнях усної народної словесності зазначає, що слово «коляда», ймовірно, походить від назви свята Нового року в давніх римлян – Calendae lanuariae, яке відзначали в другій половині грудня. За його словами, греко-римські традиції мали вплив на східних слов’ян.

Водночас до прийняття християнства в Київській Русі побутувало свято, яке називали «Коляда». Також таку назву мав язичницький бог, що символізував початок року. Так, свято означало зимовий поворот сонця, завершення хліборобського циклу та оновлення світу. Тому в найдавніших колядках зображений міт про народження нового Сонця та створення світу. Крім того, в таких колядках присутні хліборобські мотиви, в яких оспівували господаря, господиню, їхніх дітей, добробут та щастя в родині.

Загалом старовинні колядки Філарет Колесса поділяє на п’ять тематичних груп:

• з хліборобськими мотивами (про багатство, достаток, родинне щастя);
• з воєнними мотивами (відгомін лицарсько-дружинного епосу; про лицарів, походи, полон) ;
• з фантастичним чи казковим змістом (про мітологічні образи сонця, зірок, місяця);
• з любовними мотивами (про сватання, стосунки закоханих);
• з біблійними мотивами (про Ісуса Христа, Богородицю, Св. Миколая).

Наприклад, фрагмент колядки, коли «сонце, місяць і дощ – гістьми у господаря» (зі збірника «Українська усна словесність» Філарет Колесса, записана на Вінниччині у 1900 році):

«Пане господарю, вставай з постелі!
Ой, дай Боже! (повтор)
Вставай з постелі, одчиняй двері!
Розтавай столи все тисовії,
Стели скатертки все крупковії!
Клади калачі з ярої пшениці.
Будуть же тебе аж троє гостей:
Що перший гостьо – ясен місяцю,
А другий гостьо – красне сонечко,
А третій гостьо – дробен дощику…»

У такому разі за тематикою колядки співзвучні з мотивами щедрівок. Тому деякі дослідники не виокремлюють щедрівки як окремий жанр усної народної словесності (зокрема Михайло Грушевський та вже згаданий Філарет Колесса). Хоча до сьогодні саме в щедрівках збереглися хліборобські образи та символи.

Вплив християнства на колядки, або якими ми їх знаємо тепер

Прийняття християнства мало вагомий вплив на українські традиції. Так, в багатьох колядках відбулося поєднання релігійного та мітологічного світогляду. У автентичні тексти народ додавав християнські символи. Тому в таких творах вже оспівували народження не сонця, а – Ісуса Христа, що позначало новий відлік часу для християн. Наприклад:

1.Добрий вечір тобі, пане господарю!
Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

2.Застиляйте столи та все килимами.
 Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

3.Та печіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

4.Бо прийде до тебе три празники в гості.
Радуйся! Ой радуйся земле, Син Божий народився!

5.А що перший празник – Рождество Христове.
Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

6.А що другий празник – Святого Василя.
Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

7.А що третій празник – Святе Водохрище.
Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

8.Бувайте здорові з дітками, з жиною.
 Радуйся! Ой радуйся земле, Син Божий народився!

(варіант колядки, записаний 2018 році в селі Лідихів Кременецького району Тернопільської області).

Крім того, створювали різдвяні пісні, які мають виключно релігійну основу. В таких колядках є мотиви євангельських та апокрифічних оповідань про життя Ісуса Христа. Часто їх дослідники називають саме «колядами». 

Чимало відомих релігійних коляд написали ченці Почаївської лаври (18 століття). У 1790 році вони увійшли до збірника «Богогласник», який видали греко-католицькі редактори в почаївській друкарні. Згодом видання передруковували декілька разів у Львові. До «Богогласника» увійшли такі тепер відомі коляди, як-от: «Бог предвічний народився», «Нова радість стала, яка не бувала», «Небо і земля нині торжествують», «Новая радість світу ся з'явила» тощо. Крім того, чимало колядок з релігійними мотивами створили спудеї Києво-Могилянської академії у 17-18 ст.

«Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця»: про традицію колядування

В Україні в деяких регіонах прийнято колядувати усієї родиною вже на Святий Вечір. В інших – на перший та другий день Різдва. Тоді традиційно від хати до хати ходять колядники. Зазвичай вони мають зі собою дзвіночки та несуть «Різдвяну зірку» або її ще називають «Звіздою». Вона є обов’язковим атрибутом колядування, адже символізує Вифлиємську зірку, яка сповіщає про народження Ісуса Христа.

У давнину був звичай, коли молодь організовувала цілу ватагу, серед якої мав бути зачинальник (або «береза»), скарбник та провідник. Крім того, колядування супроводжувалося грою на музичних інструментах. На Гуцульщині в гурті також мав бути той, хто грав на трембіті або на скрипці.

Читайте також Різдвяна ялинка: де виникла традиція її прикрашати і як вона з’явилася в Україні

Також традиція колядування є елементом обрядового різдвяного дійства – Вертепу. Він передбачав постановку, яку розігрували на свято. Вертеп складався з різдвяної драми, де зображували народження Ісуса Христа та сатиричних побутових інтермедій.

Добірка текстів колядок

«Чи чули, люди, дивну новину»

(варіант колядки, записаний 2018 році в селі Лідихів Кременецького району Тернопільської області).

«Нова радість»

(колядка зі збірника «Українські колядки», виданий Союзом визволення України, 1916 р.)

«На небі зірка»

На небі зірка ясна засяяла
І ясним світлом сіяє,
Хвиля спасення нам завітала:
Бог в Вифлиємі рождаєсь.

Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився: Славіте! (2 рази)

В біднім вертепі, в яслах, на сіні,
Спочив Владика, Цар світу.
Отож, до Нього спішім всі нині,
Нашого жде Він привіту.
Спішім любов'ю Його огріти,
Христос родився: Славіте! (2 рази)

Благослови нас, Дитятко Боже,
Даруй нас нині любов’ю,
Хай ціла сила пекла не зможе
Нас розділити з Тобою.

Благослови нас, ми ж Твої діти,
Христос родився: Славіте! (2 рази)

(колядка зі збірника «Українські колядки», виданий Союзом визволення України, 1916 р.)

Колядка УПА:

«Чи чуєш ти, брате, сумную новину?»

Чи чуєш ти, брате, сумную новину?
Закували у кайдани нашу неньку Україну.

В кайдани закули, в тюрми посадили,
Всіх невинних тисячами в земленьку зложили.

Допоможи, Боже, це все перебути,
Нашій неньці Україні воленьку здобути.

Бо ми — українці, це — наша держава,
Сардак, кожух, чорна шапка, синьо-жовта фана;

Сталося велике чудо серед нас,
Народився в Вифлиємі Христос-Спас.

Знищить всі окови,
Прийде час обнови і мир буде на Землі.

Як зійшло спасення світу в яскині,
Так зійде зоря обнови у Вкраїні.

Гляне нам ще сонце
У наше віконце — Україну осіни.

І ми, діти-українці, ликуймо,
Рождество Христове святкуймо.

Честь Божій дитині
Слава Україні!
Рідним нивам і степам!

(Повстанська колядка, записана - с. Баня-Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл, 2020 р, джерело: «Локальна історія»)

Колядка, яку співали в період Другої світової війни:

«Сумний вечір нині»

Сумний вечір нині
В нинішному році
(співалося в сорок першім році),
Плаче наша Україна
На кождому кроці.
Як вечірня зоря
Почала сіяти,
Та став нарід до святої
Вечері сідати.
Сіли до вечері,
А діти питають:
– Мамо, мамо, де наш тато,
Чом не вечеряють?
– Тато на чужині,
В далекій країні,
Споминає Святий вечір
В нас на Україні

(зі збірника Голубець О.М. «Пісні Бережанщини», 2010 р.)

Читайте також Дідух та солом’яний «павук»: що вони означали в українських традиціях на Різдво