На відновлення бомбосховищ у Львові цьогоріч виділили 9 млн грн: яка ситуація з укриттями в місті

Про процес відновлення укриттів IA.Дивись.info поспілкувалася з керуючою справами виконавчого комітету Львівської міської ради Наталією Алєксєєвою.

Вкінці листопада у Львові відкриють відреставроване бомбосховище

Станом на листопад 2023 року у стані ремонту перебувають два львівські бомбосховища — на вулиці Похилій, 4, та вулиці Теліги, 4. Одне з них — перше — розташоване неподалік Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Його мають відкрити до кінця листопада. На ремонт міська рада виділила два-два з половиною мільйонів гривень. Внутрішні роботи уже майже завершені. Відомо, що всередині зможуть одночасно перечекати надзвичайну ситуацію 300 осіб.

«У нас основні пріоритети: електропостачання, водопостачання, вентиляція і фактично сама система сигранілації та автоматичного відкривання дверей. Всередині є поточний ремонт, облаштовані туалети, працює система водовідведення, є запас води. Крім того, є додаткове забезпечення генератором. Плануємо ще встановити батареї електричні, хоча під землею захисна споруда дозволяє тримати навіть при мінусовій температурі 14-15 градусів всередині», - розповідає Наталія Алєксєєва.

У програму реконструкції включено 13 об'єктів

Згідно з Програмою відновлення укриттів цивільного захисту, ухваленою 6 грудня 2022 року, у місті планують відновити 12 бомбосховищ. Цього року від держави Львів отримав ще одну споруду цивільного захисту, яку виконком планує додати до списку вже наступного року. На реалізацію проєкту виділили 9 мільйонів гривень.

«Протягом 2022 року всі видатки, в більшості, були спрямовані на переоблаштування укриттів у лікарнях, школах і садочках. Це був пріоритет. А вже цього року ми зрозуміли, що маємо продовжувати відновлювати споруди цивільного захисту по максимуму і прийняли впровадити цю програму у грудні 2022 року. Тоді розпочали формування кошторисів, узгоджень. Фактично в серпні відкрили вже відремонтоване одне. Ремонтували його протягом літа», - звітує керуюча справами виконавчого комітету ЛМР.

Окрім бомбосховища на Святоюрській горі та вулиці Похилій, місто також планує відновити споруди цивільного захисту за такими адресами:

• вул. Каліча Гора, 5 (між вулицями Стефаника і Мартовича);
• вул. Теліги, 4 (неподалік від парку Погулянка);
• вул. Солодова, 7 (біля Винниківського ринку);
• вул. Шевченка, 66 (за цією адресою розташований храм святого Андрія Первозваного ПЦУ);
• вул. Півколо, 14 (також неподалік від парку Погулянка);
• вул. Харківська, 7 (бічна вул. Личаківської, між вулицями Солодова і Ніжинська);
• вул. Липинського, 54 (промзона між вулицями Липинського і Городницькою);
• вул. Навроцького, 4 (неподалік від лікарні святого Луки);
• вул. Зелена, 301 (Сихівський район біля вул. Сихівської);
• вул. Зелена, 186 (неподалік від супермаркету «Арсен»).

«Ці всі об'єкти станом на сьогодні у різному стані. Значна частина з них у радянські часи належала підприємствам, і там могли переховуватися тільки працівники тих підприємств. Зараз ми хочемо надати доступ туди громадам», - вже раніше зазначала Наталія.

Бомбосховища не адаптовують для людей з інвалідністю

У Львові понад 40 тисяч людей з інвалідністю, і для них доступних укриттів — практично немає. Реставрація нових укриттів у місті ситуацію не покращить, бо потреби маломобільних груп населення під час планування ремонту місцева влада не врахувала. Бо це, пояснила Наталія Алєксєєва, неможливо реалізувати:

«Будівництво, ми б, звичайно, могли додатково облаштувати. В цій ситуації ми робимо можливість під'їзду кріслу колісному до входу споруд, але спуститися у споруду особам з інвалідністю не буде так просто без допомоги інших осіб: там вузькі проходи й загалом стандарти, які працювали в радянський період».

Читайте також: Одне щось незроблене може перекрити усе зроблене, - розмова про доступність Львова.

Ситуація з укриттями у Львові

В Україні фонд захисних споруд складається зі споруд трьох категорій: сховища цивільного захисту, протирадіаційні укриття та найпростіші укриття цивільного захисту для населення. Перші розташовані в промисловій зоні, на підприємствах і призначені виключно для працівників, які виходять на роботу під час загрози обстрілу. Протирадіаційних укриттів у Львові станом на початок лютого 2022 було лише 11, переважно – також на підприємствах.

Насправді більшість населення має користуватися найпростішими укриттями цивільного захисту – це підвальні (або цокольні) приміщення будинків і споруди подвійного призначення – підземні паркінги і переходи. Головний критерій – близькість такого укриття. Добігти до сховку людина має менше, ніж за три хвилини.

Про те, що підвал може бути укриттям, ідеться у Главі 7 Кодексу цивільного захисту України. У такому просторі «можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від засобів ураження в особливий період».

За плечима Дивись.info чимало рейдів місцевими укриттями: : біля Модульного містечка, ТЦ на Чорновола та площі Петрушевича, на вулицях Личаківського району Львова, на вулиці Пасічній, біля торгово-розважального центру «Форум», на Кульпарківській, на площі Митній, у Франківському районі Львова біля ТРЦ Victoria Gardens, на вулиці Фредра, коло залізничного вокзалу «Підзамче», поблизу Стрийського ринку (після цього, до слова, там облаштували підвальне приміщення), біля Личаківського кладовища, поруч із центральним залізничним вокзалом, в районі парку Івана Франка, ми були на Святі Музики у Львові, біля Оперного театру, на площі Ринок та шукали навіть неподалік власної редакції. Йдеться про сотню укриттів, більшість з яких є непридатними для тривалого перебування там. Крім того, вони є недоступними для людей з інвалідністю. А на доступність сховища ми тестували теж, зокрема на вулиці Медової Печери. Підсумовуючи ці перевірки, ми можемо констатувати, що більшість укриттів у Львові є непридатними. Також нещодавно під час розмови з головним спеціалістом відділу гуманітарної політики та міжнародного співробітництва Львівської обласної ради Ігорем Дяковичем ми дізналися, що у місті немає доступних сховищ.

«Їх нуль. У нас як таких навіть укриттів немає. От у мене в будинку було так: приїхали люди з ЖЕКу, наклеїли табличку «укриття» на дверях до підвалу, де мешканці за свої кошти зробити перед тим ремонт. Тому важко сказати, чи місто вкладає якісь кошти в облаштування укриттів взагалі, а тим паче — доступних. Але зробити «умовну доступність» в принципі можна: поручні або відкидні пандуси, тобто такі, які можна встановлювати тимчасово», — поділився він.

Тим паче, більшість укриттів, зазначених на картах ЛМР як «рекомендовано як укриття», є підвалами житлових багатоповерхівок, доступ до яких фактично є тільки у мешканців. Хоча й усі вони мають бути відчиненими цілодобово: таке рішення ухвалили на комісії з надзвичайних ситуацій ще 6 липня. Ось як зазвичай коментують ситуацію комунальники:

«Оголошення не спрацювали. Тому ми не тільки ознайомлюємо людей із вказівкою від міської ради, а й будемо скоро брати у них розписку про це ознайомлення. Хоча люди і на це не погодяться все одно. На деякі адреси я навіть надсилаю листи, бо мені не відкривають, а говорити відмовляються», - після чергової перевірки укриттів заявила працівниця ЛКП "Балатон" Ольга.

А нещодано ІА. Дивись.info натрапили на оголошення від ЛКП для мешканців будинку в Галицькому районі Львова. Оскільки мешканці відмовляються відчиняти підвал, комунальники залишили на дверях список укриттів неподалік. В основному це храми, підземні переходи, заклади освіти та заклади здоров'я. Оперативно зорієнтуватися за цими адресами може бути складно у випадку надзвичайної ситуації, а тим паче людині, яка погано знає місцевість — до прикладу, ВПО або студентам. Тому ефективність такого рішення є сумнівним.